Назад

Історія
 

Історія

Про походження назви міста Бобровиця достовірних даних нема. Є лише здогадки, що поселення отримало назву від бобрових промислів, якими займались його жителі того часу у водоймах рік Бистриці, Трубежа та Остра. Річка Бистриця до середини XIX століття мала назву Бобровниця.

На початку XIX ст. містечко було розташоване по обидва боки річки, через яку було перекинуто дерев'яний міст, який пізніше був замінений залізобетонним.

Вдале розташування міста на березі повноводної річки визначило стратегічне значення перед іншими поселеннями. Про стародавнє походження Бобровиці свідчать залишки городища (XI—XIII століття).

В XVI столітті Бобровиця — містечко Остерського староства Київського воєводства Речі Посполитої. У 1654 році Бобровиця була сотенним містечком Київського полку, що відбилося на гербі міста у вигляді двох перехрещених шабель. У тому ж році, в складі Українського гетьманату (Гетьманщини), Бобровиця бере участь в підписанні "мартівських статей" з Московією.

Від 1782 року містечко стає волосним центром Козелецького повіту.

На початку XIX ст. в Бобровиці панівне становище посідали поміщики, які скупчили в своїх руках великі земельні володіння (Кочубей, Плескач, Скляревський, Катеринич, Булах ). Бобровицькі поміщики все більші площі відводять під цукрові буряки. Зважаючи на це, поміщик Кочубей розпочинає у 1807 році спорудження цукрового заводу.

За твердженнями літописців, у 1838 році, Петро Катеринич брав участь у викупі Тараса Шевченка із кріпацтва і тому, на знак подяки, під час другої подорожі до України (1846 рік) Шевченко відвідав маєтки Катеринича в місті Бобровиця та селі Марківці, де намалював 8 портретів членів його родини, 5 з яких збереглися до цього часу. Тоді ж він виконав аквареллю портрет О.А.Афендик, матері Катеринича.

Бобровицький маєток Катеринича вражає своєю неповторною архітектурою та витонченістю. Був споруджений із , так званої, іменної цегли, на якій, навіть сьогодні, можна розгледіти особисте клеймо Катеринича.

У 1890 році — відкрито земську лікарню. У цей же період (кін. XIX — поч. ХХ ст.ст.) діяли три початкові школи (роки відкриття — 1863, 1896, 1910), двокласне училище (1902 рік), сільськогосподарське училище молодших агротехніків (1891 рік), безкоштовна народна бібліотека (1897 рік), лікарня (1915 рік). У 1920 році діяв сільсько-господарський технікум, відкрито сиротинець.

У листопаді 1920 року Бобровиця стала центром Бобровицького повіту. Від 1923 року Бобровиця - центр Бобровицького району.

У 1927 році почали діяти цегельний завод та олійниця, згодом — промкомбінат (1937 рік), паровий млин. Найбільшими вулицями за тогочасними назвами були: Богушівка — тепер ім. Франка, Хорунжівка — Червоний маяк, Двірня — ім. Свердлова, Лупицька, Малухівка — ім. Дзержинського, Виборнівка — ім. Паризької комуни, Ременівка — Червонофлотська, Попелівка — Пролетарська, Косяківка — Червонопартизанська.

 
  •  








Асоціація ОТГ